Масло. Вунена. Преподобномученик Микола Новий

У грецькому селищі Вунена, на місці страти святого Миколая Нового, відбувається диво, яке не має аналогів у світі. Щороку, в день мученицької смерті святого, дерева на цьому місці починають «кровоточити».
Вунена. Життєпис преподобномученика Миколая Нового

Вунена – селище у Фессалії, історичному краї на північному сході Греції. Тут розташований храм із місцем упокоєння святого Миколая Нового, а його чесна глава зберігається у монастирі на острові Андрос.

Диво Вунени безпосередньо пов’язане з історією страти святого. У житії зазначено, що Миколая били батогами, доки земля навколо не стала червоною, а потім – припнули до дерева і розстрілювали стрілами та списами. Тепер щороку в день його пам’яті дерева виділяють темну рідину з цілющими властивостями.

Преподобномученик Миколай Новий жив на зламі VII – VIII століть. Він був славетним воєначальником, який мав неабияку силу та незламну волю. Будучи християнином, він навчав солдатів не лише військовій справі, а й вірі в Бога. Його воїни навіть після перемог ніколи не кривдили мирних жителів.

Доля привела Миколая до Лариси, величної на той час фортеці. Після запеклих боїв і втрати багатьох друзів, він вирішив присвятити залишок життя молитві, оселившись серед пустельників у лісах гори Вунена.

Разом із братами-ченцями (Григорієм, Іоанном та іншими) він жив у духовному подвигу. Ангел Господній з’явився їм і попередив про майбутню мученицьку смерть за віру. Коли прийшли язичники, Миколай закликав побратимів не боятися смерті заради Христа. Після катувань 9 травня йому відтяли голову. Цей день став днем його вшанування.

Тіло святого залишалося нетлінним багато років, аж поки один заможний чоловік, хворий на проказу, не отримав уві сні вказівку від святого. Знайшовши мощі біля джерела, він зцілився і збудував на тому місці церкву, де дива тривають і досі.

Зокрема, у 2011 році Георгія Феохаропулу свідчила про зцілення від раку легенів за допомогою молитви та «крові» дерева. Костянтин Папафанасіос з Афін також описав диво 2011 року, коли на власні очі бачив витікання рідини з дерева під час співу тропаря. Рідина текла саме стільки часу, скільки паломникам знадобилося, щоб наповнити свої ємності.

Це дивовижне явище спостерігалося і в останні роки, прославляючи Милостивого Господа та Його вірних служителів.